Я не закоханий, я просто хворий,
І цим хворію вже не перший рік.
В душі я голий, просто голий,
І вичавив вже весь можливий сік.
Я захворів тобою досить так давно,
Я лікувався...марно, не допомагає.
Колов уколи, з вен тепер тече вино,
Та що поробиш, світ слабких не залишає.
Я марно прагну лікуватись,
Всі лейкоцити загинули давно.
А я відкритий, перед тобою я відкритий!
Як світ великий, як безмежне полотно!
Ти не хворієш, ти кохаєш...
Правда, кохаєш не мене.
Це неважливо, ти ж не страждаєш,
А я страждаю, та скоро це мине...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573007
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2015
автор: Тринадцятий невдаха