Кажуть, двічі зроду не втрапиш в одну біду.
Кажуть, вік твій такий, що примари пора б убити.
Та байдуже. На берег той я ізнов прийду
Не шукати кохання, ні. А самій любити.
Бо не може серце пусткою без ікон.
Не молитись.
Хоч бог не справдішній, знаю певно.
Я прийду ізнову в солодкий отой полон
Самозречення.
Гордість топити ревно.
Хоч я точно знаю друге твоє ім’я,
Та байдуже все, коли поруч ти, милий Каїн.
Тільки будь. Не зникай. Щасливою буду я,
Якщо поруч ти. Не зникай, благаю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573034
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2015
автор: Ірина Лівобережна