Остап Сливинский. Маленькая Людка…

Маленькая  Людка  –  помнишь  эту  чумазую  соседскую  девочку?  –
и  пёс,  который  приплёлся  за  твоим  сыном,
а  потом
исчез  во  время  одной  из  зимних  рыбалок,  –
может,  они  приходили  только  к  тебе,
чтобы  ты  смогла  потом  узнать  их  [i]там[/i]?
Человек,
человечек  и  животное  –  так  вы
и  стоите  перед  ним,  вымытые,
нарядные,
словно  семья  у  фотографа,  и  щуритесь,
и  пытаетесь  рассмотреть  его  в  мерцающем,
предпоследнем  его  свете.

(Перевёл  с  украинского  Станислав  Бельский)

---------------------------------------

Мала  Людка  –  пам’ятаєш  ту  замурзану  дитину  сусідів?  –  
і  пес,  який  приплівся  за  твоїм  сином,  
           а  потім  
зник  під  час  однієї  з  зимових  рибалок,  –  
може,  вони  приходили  тільки  до  тебе,  
щоб  ти  потім  могла  упізнати  їх  там?  
             Людина,  
людинка  й  тварина  –  так  ви  
й  стоїте  перед  ним,  вимиті,  
прибрані,  
ніби  сім’я  у  фотографа,  і  мружитесь,  
і  намагаєтесь  роздивитись  його  в  мерехтливому,  
передостанньому  його  світлі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573036
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 08.04.2015
автор: Станислав Бельский