Весняних вечорів твої обійми
Притишують і звуки й голоси.
З чужих вікон не долинають війни
Стечуть краплинами холодної роси.
З чужих вікон до нас не заглядають,
Лиш сонце мружить вранішній наш сон.
Чужа самотність спокою не знає,
І мріє здатись в ніжності полон.
В полоні ніжності щасливі забувають
Про всі образи і самотності страхи.
Закохані гріхів не мають
Їх мають лиш забуті вороги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573049
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2015
автор: Богдана Копачинська