Смертоносна стріла летіла по чистім небі, а ангел-хоронитель розсік її мечем надвоє. І впала одна половина чорної стріли в темну безодню, а друга – в синє море. І досягла перша з наконечником – аж до пекла, а над другою – зімкнулися хвилі і стала вона покоїтися в водяній стихії. Ось відтоді – час від часу, намагаються ці дві половинки стати єдиним цілим і продовжити свій диявольський лет. І темніє тоді все кругом, і здригається земля від страшних ударів, а на морі здіймаються величезні хвилі.
Але допомагає в цю мить нам Господь і не дає збутися великій біді.
25.02.1994р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573054
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2015
автор: Мацик