А до тебе я не знала, як це - бути щасливою... Не вміла літати, жити по-справжньому, любити і цінувати. І всі ті хлопці, що дарували мені фальшиве щастя... ні, вони не зрівняються з Тобою! І всі ті метелики, що кружляли в моєму животі не зрівняються з тим, що я відчуваю зараз.
Ще ніхто і ніщо не рвало так мою душу, не роздирало тіло, як ця любов... Ніхто не може бути таким бажаним, таким чужим і рідним одночасно...
Скілки часу... Скільки сліз... Скільки спогадів!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573059
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2015
автор: Ольга Но-Марен