Я не герой, я не боєць і не солдат.
Але і зрадником нізащо я не стану!
Як можна зрадити степи?.. І дух Карпат?!
Як можна так самоввестись в оману?
Я не солдат, я не герой і не боєць.
Порівняно з бійцями я - позаду.
Але якщо й прийде мені кінець,
Не спокушуся ні за що на зраду!
Це наче зрадити свій дім.
Як матір повести на страту!
І що їх спокушає йти у дим?
Що спокушає ніж встромити брату?..
Можливо, ми не взнаємо ніколи.
Та й слова Богу, і не треба знати!
Бо головне - то не ходИть по колу,
І Батьківщину ззаду не лишати!
Хай як її понівечили зради,
Хай як її гризуть свої ж сини...
Які б не були в неї вади,
Ти не тікай. Свій дім, де виріс, борони!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573068
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.04.2015
автор: Сашко