Одна єдина на усій землі,
Немає в неї мами, а ні тата,
Про неї піклувалися святі,
Вона красива і в душі багата.
Тепло її і неземну красу,
Господь подарував колись дитині,
Сирітки мудрість Богу вознесу -
Вона ще має очі сині-сині…
Кмітлива по житті, летить, як птах,
Вона шукає люблячу людину…
Горить люба робота у руках,
Візьміть таку дитину у родину!
Щоби сирітка прожила своє,
Щоб мала діточок і власну хату,
Не ображайте, гордість в неї є,
Бо ця сирітка, сильна і завзята!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573079
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2015
автор: Віталій Назарук