[b]Юлія Поліщук[/b]
[b]Мрійливо-ніжна і проста
[i][/i][/b]
Мрійливо-ніжно малював
Новими барвами ясними -
Весняний ранок дарував
Щоразу нові сили.
Нові картини́ у житті,
У барвах щастя оповиті.
І в чистім небі голубім
Промінням сонячним зігріті.
Минає день, і ніч проста
У снах моїх малює диво.
І в серці музика ясна
Виспівує́ грайливо.
Крилатий вітер щовесни
Витає у коханні,
Цілує віченьки ясні,
Навіює бажання.
Мрійливо-ніжна і проста,
Весна собою чарувала,
Вона у сні моїм була,
Казковий світ подарувала.
[b]Анатолій Куліш[/b]
[b]Життєве (пародія)[i][/i][/b]
Мрійливо-ніжно малювала
Об'єкт свого кохання.
Вночі не раз я уявляла -
Здійсняться всі бажання.
Як мачо мій прийде до мене
І, щастям оповита,
Радіючи в своїй постелі
В цю ніч буду зігріта.
А дні течуть, немов вода,
І наступають ночі.
Я, знову очі закриваю,
Мрії бачу дівочі.
Являється в щоденнім сні
Говорить про кохання,
Цілує віченьки ясні,
Навіює бажання.
Мрійливо-ніжна і проста,
Живу я лише снами.
Ех, «заведу» собі кота...
Не доля з мужиками...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573180
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 09.04.2015
автор: Куліш Анатолій