Убивця Янголів з-за спини підкрадавсь,
Вичікував на слушну мить.
І в друзі він так вперто набивавсь,
Що Янгол згоден був усе лишить.
Він крила з шелестом складав, як то бувало.
І пір’ям білим крилася земля.
Та небо сіре все йому прощало,
Бо застеляла очі щирості імла.
І враз зчинилось блискавкою небо,
Бо вже внизу чекав Убивці спис.
Злітав той Янгол лиш зі словом:«Spero!»
І впав він з серцем враженим наскрізь.
Так Янголи у наших душах гинуть.
І день за днем Убивці бракне сил,
Бо Янголи, відтак, до нього вже не линуть.
Піднявшись з попелу, вони не зичать крил.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573192
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.04.2015
автор: Даша Кашперська