Я не відаю,що роблю́,
Ручка давно вже перестала писати.
Я лише тебе одного люблю́,
І дні без тебе буду вже рахувати.
У глибоку безодню невпинно лечу,
Де усе куплено і продажно.
Та коли бачу тебе – так тремчу.
Я за тебе буду битись відважно!
Я здиратиму руки до крові,
Із колін піднімуся не сміло.
Вони в мене усі пурпурові,
І від цього болить мене тіло.
Та я буду сміятись,повір,
І дійду до останнього раунду.
Бо душа,не приручений звір,
Подарує червону троянду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573305
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2015
автор: Sindicate