Згадай мене, коли зорі погаснуть
і небо душі заполонять хмаркИ.
Згадай поцілунки трепетні, мАсні
й кохання хмільного глибокі ставки...
Згадай мене на стежкАх - викрутасах,
коли камінь життя впАде на плечі.
Згадай, як над нами сяйво Парнаса
сходило у перший малиновий вечір...
Згадай мене, коли холод і сирість
дошкулятимуть навіть в теплій кімнаті.
Згадай подарунки й муз клопітливість,
що склали для Тебе слОва крилаті...
Згадай мене через тисячу років,
в інших світах може знайдеться час.
Бо я любив і знають це пророки,
готові розчинитися у променях - очах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2015
автор: Мандрівник