Твоя любов

Твоя  любов

Твоя  любов,  то  темна  ніч,
Мені  нічого  вже  не  зич,
Між  нами  виросла  межа
І  я  тобі  чужа,  чужа.
Мене  ніколи  більш  не  клич,
Пройшли  літа,  як  сто  сторіч,
В  зірках  палають  небеса,
Кохання  зникло,  як  роса.

Приспів

А  життя  таке  смугасте,
Біле  –  чорне,  чорне  -  біле,
То  летять  одні  нещастя,
То  рожеве,  ніжне,  миле.
Як  солодкі  поцілунки
На  устах  гарячих  чую,
То  закохані  малюнки
На  піску  в  думках  малюю.
Пофарбовані  лінійки
У  кольори  веселкові,
Знов  кохання  наче  змійка,
Ранить  серце  мимоволі.

Я  не  страждаю  від  розлук,
Забулись  ласки  ніжних  рук,
Десь  заховалися  дива,
Упали  сказані  слова.
Мені  нічого  більш  не  зич,
В  свої  тенета  знов  не  клич,
Між  нами  прірва  в  сто  сторіч,
Ми  різні,  наче  день  і  ніч.

Приспів
07  квітня    2010  року

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2015
автор: Микола Паламарчук