І кожна мить у світі, як ліхтарик, що блимає освітлюючи нас
І кожен спогад в серці тихо крутить то біль несе, то радість нам
А кожен доторк вартий поцілунку, а ластівка гніздо будує на весні
І там де світло світить тихо в серці-добро живе і щирість у душі
Любов лиш тим хто серцем любить. Для них то зброя, власна міць
А хто любов із чимось плутав, той і не вартий справжніх почуттів.
Усе в житті дається бумерангом. Що віддаємо множиться на два
І повертається до нас подвійно, вся доброта до інших у свій час.
І щоб в житті складалось все успішно, щоб щастя мати на землі:
контролюй усі свої спокуси, не втрачай це світло у душі.
Якщо любиш так сильно гроші, то візьми і роздай чужим
Любиш спати в розкішних покоях, спробуй спати в палатці тісній.
І завжди і всьому будь добрим, пробачай і терпи увесь біль.
Все що впаде на тебе - лиш твоє. Хрест свій гідно крісь ночі неси.
Не чекай коли буде завтра і про вчора забудь та живи,
Бо лиш зараз і тут буде щастя, лиш для інших крім себе живи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573544
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2015
автор: Іринка Свердан