Повертаймося додому у Карпати,
Як бузок рожевим цвітом розцвіте.
Буде рада нам старенька мати,
І батько нам порадує за те.
Повертаймося додому де цвітуть сади,
Там де хати навернули вікна до води.
Де матуся кожен ранок молить образи,
І таємно витирає очі від сльози.
Де з тобою зустрічались безлічі разів,
Де у двох наговорили скільки добрих слів.
Там де ділять разом з нами радості і біль.
Де чекають і дарують щедро хліб та сіль.
Повертаймося додому серед літа,
Як жита заполовіють у полях.
Ми додому повертаймося зі світу,
Хоч який нелегкий буде шлях.
Пам’ятайте вас батьки чекають,
І зимою й літом й восени.
Негаразди хай не помішають,
Повертайтеся і дочки і сини.
2008 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573594
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.04.2015
автор: Василь Надвірнянський