Не руйнуй…

Чому  людина  може  говорити  одне,
А  діяли  робити  зовсім  протилежне?
Каже,  що  вона  тебе  любить?
І  сама  ж  знає,  що  цією  брехнею,
Кохання  своє  губить.
Накриває  кохання  хвилею,
Хвилею  брехні.
У  відповідь  чуються  слова  відлунні.
Тоді  кохання  остаточно  занепадає.
У  горе  з  головою,
Людина  поринає.
Помилку  визнає  свою,
Але  іноді  буває  пізно.
Кохання  проходить,
І  вже  запісно
Воно  відходить...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2015
автор: Зотоволоска