На самом деле у этой истории
есть предыстория, и она –
про мальчишку, который боялся воды.
Но он шёл со всеми на берег, карабкался
на длинный камень,
и когда ребята ныряли в море, он оставался
там стоять, худой и растерянный,
и смотрел, как удаляются
головы в опахалах брызг,
и надеялся лишь на одно –
что ни одна из них не обернётся.
А потом отправлялся к ближним
домам, снося от бессилия
головы чертополохам,
не похожий на всех остальных –
подобный медной струне, случайно
вплетённой в корзину.
Ты знаешь этого мальчика?
Знаешь, в какое мгновение
из злости выходит музыка, словно бабочка
из перемёрзшего кокона?
Знаешь, где он был до самого утра, когда
родители нашли его в траве, потного,
со сцепленными зубами?
И скажи ещё: сколько злости может быть в стихе?
Ровно столько, чтобы
заглушить сирен?
(Перевёл с украинского Станислав Бельский)
-----------------------------------
Насправді ця історія
має передісторію, і вона –
про малого, який боявся води.
Але йшов з усіма на берег і видряпувався
на довгий камінь,
і коли хлопці стрибали у море, він залишався
стояти там, худий і розгублений,
і дивився, як віддаляються
голови у віялах бризок,
і сподівався лише на одне –
що жодна з них не обернеться.
А далі рушав до ближніх
будинків, стинаючи від безсилля
голови чортополохів,
інакший, ніж усі тут –
подібний на мідну струну, випадково
вплетену в кошик.
Ти знаєш цього малого?
Знаєш, у яку мить
зі злості виходить музика, ніби метелик
із перемерзлого кокона?
Знаєш, де він був до самого ранку, коли
батьки знайшли його у траві, спітнілого,
із заціпленими зубами?
І ще скажи: скільки злості може бути у вірші?
Саме стільки, щоб
заглушити сирен?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573650
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 11.04.2015
автор: Станислав Бельский