Ти Кров пролив на те́, щоб ми
Не проливали більше кро́ві,
Щоб, врешті, стали вже людьми́ -
З серцями, повними любо́ві.
Ти ви́рішив на хрест піти́,
Щоб показати, які му́ки,
Дово́диться тому нести́,
Хто стри́мав від неправди ру́ки.
Ти показав єство́ гріха́,
Заховане в людській личи́ні.
Бо совість спить, німа́ й глуха́,
У серці кожної люди́ни.
Посну́ли всі байду́жим сно́м,
Як спала Гефсиманська ва́рта.
Дарма́, що діється з Христо́м –
Для егоїзму все це – жарти!
Ніхто не йде Твоїм шляхо́м:
Смачніше - спати під куща́ми,
Назвавши сон «СВОЇМ ХРЕСТО́М»,
Підпе́рши що́ки кулака́ми.
«Навіщо, бра́те, бу́диш на́с,
Пресу́єш спокій наш постійно?
Твої пробле́ми це! Твій час!
А в нас є справи релігійні!
Зана́дто вимагаєш Ти́
До Себе зайвої ува́ги!
Тебе це може привести́
До втра́ти нашої пова́ги!
Тож не турбуй нас, не тряси́!
Вирішуй спра́ви самостійно!
Матрас натомість принеси́ –
Аби поспа́ти нам спокійно.
Ти – весь в Крові? То що́ з того́?!
А ми – попухли від безсо́ння!
Один – за всіх! За одного́ –
Хай краще встане хтось сторо́нній.
Ти ж Сам казав, що при́йде ча́с,
Коли Тебе уб’ють злі лю́ди.
То йди собі, відста́нь від нас!
Вже так, як є – хай так і буде».
…Минув той час – все відбуло́сь,
Як і повинно. Що й казати?
Знов ходить по землі Христос –
Чи зможеш ти Його впізнати?
11.04.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573659
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 11.04.2015
автор: ПВО