Небесної суміші повня
Багряними сітями вкрита.
Тліє бездушна головня
Туманом земля оповита.
Впевнено чуються кроки,
Шурхіт емоцій у тілі.
Думкою линуть пророки,
Давно вже осточортілі.
Очі освітлюють жахом,
Тіло, що змінює форму.
Світанок падає крахом,
Чекаючи нового шторму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573668
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2015
автор: Витісненні емоції