Ти запала мені в душу,
В безнадійну мою душу,
Сніг на небі вже розтанув,
Я як камінь в воду канув.
Ти ведеш мене по колу,
Не важливо, що навколо,
Раннє небо віє вітром,
Спочиваю з тихим світом.
Ти така прекрасна, ніжна
Все це бачу знову я,
Тане промінь білосніжний,
"Не моя"-бридкі слова.
А чому ж пора минає?
Це була важка зима,
Крига в весну поринає,
А в душі весни нема.
І мої понурі очі
Вже не дивляться їй в слід,
Коли сердце плакать хоче
Хоч на мить накласти б лід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573743
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2015
автор: Митич@