На потрійній… смузі…

Як  в  тишині
Торкнеться  нота  чиста
Сп”янілих  вулиць…  спогади  –  облиш…
Знайди  її    в  бетонних  мурах    міста…
Назви    якось…  
   можливо  –  Тиша  Тиш…

Коли  вчорашні  дні
Тобі  –  не  раді…
Відкинь    назавжди  свій  нестерпний  жаль…
На  швидкісній  спинися  автостраді…
Назви  її  –
     Замріяна  Печаль…

Коли  пече…
Ні  зустріч…  ні  прощання…
Впаде  із  рук…  зламається  перо…
Не  називай    її  –  Розчаруванням…
Коли  на  всіх    табло  –
     лише    …”  zero”…

Без  слів…  торкань…
Без  всякого  втручання…
Перлини  сліз  березових  підвісок…
Не  називай  Хвилиною  Мовчання
Одну  з  своїх
   найкращих    одалісок…

Коли  тобі  –
Ні  вороги…ні  друзі…
Вона  -  твій    Острів  із  тропічних  пальм…
Тож    –  розвертайся!..-  на  потрійній  смузі…
Під  свист  протяжний
     всіх    можливих  гальм…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573744
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2015
автор: гостя