Сміємося, не плачемо,
Не весело неначе
Живеться в світі нам,
Пенсійним вже панам.
Які пани з голоти,
Із немічних старих,
Які пішли з роботи
Любимої для них.
На пенсію прожити
Не можемо ніяк,
Сміємось, що ж робити
Як кожен з нас бідняк.
Якби ми не сміялись
Померли би давно,
А ми ще жить зібрались,
Та владі все одно.
На пенсії податок
Придумала вона,
Не має тут загадок,
Нам кажуть йде війна.
Потрібно поділитись
Розказують це нам,
Бо треба чимось битись,
Стрілять по ворогам.
Хай влада не так діє,
Хай платить мільйонер
За всіх й не обідніє,
Хоча би ось тепер.
12.04.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573859
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.04.2015
автор: Георгій Грищенко