Навіщо страждаєш, Син Божий Ісусе,
Дві тисячі літ на кривавій війні
Зав'язли в гріхах і в солодких спокусах
І паства, і учні, й пророки земні.
Неначе нічого на світі не було,
Ні ран бичування, ні мук, ні хреста,
І людство давно вже про Бога забуло,
За що і навіщо розп'яли Христа.
Народ на народ йде і брат проти брата
За гроші, за землю, за владу, за газ,
В угоду юрбі і тепер є Пілати,
А хижі правителі хворі на сказ.
В неділю воскреснеш із мертвих Ти знову,
А хтось ще раз просто розкладе пасьянс,
І зрадники будуть плести свою змову,
А ми безнадійно втрачаємо шанс.
На жаль світом правлять гріхи і безчестя,
І тихе безвір'я, продажність і блуд.
Невже нам чекати на друге пришестя,
Допоки Христос нам звершить Страшний Суд?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573874
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2015
автор: kalush