опісля спалахів помирають магнолії
щоб карбунки їх лиць тішили
твоє сіро-байдуже око.
ці вулиці впадають у море
разом із пам"яттю наших слідів
і більше ніхто не чує назв,
імен чи тихої музики.
так,
просто торкаєшся пальцем уст
і світ залишається
за межами твого лискучого вікна,
яке тепер не віддзеркалює ранок,
листівки
й адреси.
опісля спалахів помирають магнолії,
а ти лише щойно написав епіграф
до цієї весни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573906
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2015
автор: Biryuza