Руки твої натруджені
Ніжно до вуст притулю.
Знаєш же, любий друже мій,
Як я тебе люблю.
Слово оце ніколи хай
Не прочитаєш ти, –
Серцем мене заколихай –
Довго ще нам іти.
Зустріч з тобою, любий мій –
Істинний Неба дар:
Просто тебе голубити,
Твій відчувати жар.
Хай всі слова несказані
Кануть у небуття –
До складирук пов’язані
Двоє в одне життя.
2015-04-10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573931
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2015
автор: Анно Доміні