Наталя, Натуся
В співах бавляться світанки,
Пестять промені квітки.
Розцвіла моя Наталка,
Наче вишня навесні.
Як небесна веселиця,
Що у лузі воду п’є.
Твої очі-громовиці,
Ранять серденько моє.
Приспів
Наталя, Натуся!
Ясноока, руса,
Тебе доможуся,
На тобі женюся.
Наталонька, Ната!
Вродою багата.
Йду тебе стрічати,
Як велике свято.
Наташа, Наталя!
Мене зчарувала
І заворожила,
Всього полонила.
Та я вже женюся
На моїй Натусі…
Несу мою любу
На руках до шлюбу.
Сяє усмішка казкова
На Наталиних вустах.
Чарівливе, мрійне слово
Палахтить в моїх думках.
До Наталі промовляю,
Стріли-погляди ловлю:
„Я тебе, мій світ, кохаю”,
Чую: „ Я тебе люблю“.
Приспів
17 січня 2011 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2015
автор: Микола Паламарчук