А ми сліпі, немов кроти,
Не бачимо таких великих істин.
А ми глухі, немов німі,
Ми забули все, і шлях, яким нам треба йти.
Ми живемо? І так. І ні.
А може ми лише в чиїйсь п'яній голові?
Так хмільним повітрям небо оповите,
А ми німі. І криваве озеро в очах наших розлито.
Й пітьма в тілах
Чи з пітьми наші тіла,
А ми німі, глухі, сліпі
І в це життя поглибленні.
Можливо, його не існує зовсім.
Можливо, ми лише уяви плід.
Та повинні сон оцей пройти достойно,
Чудово прикидаючись, що ще живі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573982
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.04.2015
автор: O.Lorelay