Тихий багрянець осені
Торкнувся деревам до скронь,
Отави давно вже покошені,
Горить горобини вогонь.
Кружляє, кружляє і падає
Жовтогарячим дощем
Листя. Про літо ж нагадує
Легкий в душі моїй щем.
Каштанами, наче підківками
Вицокують вдалеч літа.
Знаю:мене вже покликала
Життєва пора золота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574024
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.04.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський