Під високою просинню,
Вже задихало осінню,
Одіває земля золоті кольори.
Чи ж прийшли ми зі згодою,
В поєднанні з природою,
До цієї земної, золотої пори.
Чи прожили ми певно?
Чи любили взаємно?
А чи сталося все навпаки?
Вже летить павутина,
Над землею невпинно,
Павутина летить мов роки.
В лебединому танці,
Закрутилися вранці,
Журавлі відлітають у даль.
Їм махаю руками,
Мов прощаюсь з роками,
А з минулим прощатися жаль.
2000 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574039
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2015
автор: Василь Надвірнянський