Згадаєш конюшинові стежки,
мов повернешся у дитинство,
та пам`ять нанесе свої мазки
на полотні життя як дійство.
Згадаєш мамині оті слова –
«ти повертайся ще до сутінків..»
Звала до себе пряність лугова,
та грала музика з усіх боків.
Впадеш в траву ти як шалений,
замріяно дивишся в небеса,
і сам стаєш ти ніби окрилений,
з`являються тобі всі чудеса.
Та конюшини смак медовий,
як літа неповторна тепла мить,
ось, ти в дитинстві - кадр раптовий,
та біг життя нічим не зупинить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574090
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2015
автор: Ниро Вульф