Любове моя,
ну куди ти мене забирав?
Що це за вимір?
що то за диво-планета?
хто виплітає там
ніжно-солодкі тенета?
зілля пахучо-хмільне
хто там варить із трав?
Тільки торкнулась
рукою твоєї щоки -
цілунок гарячий лишив
на моєму зап'ястку.
І все: полетіла
метеликом в пастку,
стрибнула у гирло
нестримно-швидкої ріки.
Хвилі казкові
накрили мене з головою...
Де я була?
моє сонце кохане, скажи...
Знову мене у мотузки
зі слів пов'яжи.
Просто поклич -
я усюди піду за тобою.
В край, де панує
одне забуття,
ти на руках мене,
янголе мій, віднеси...
В чудо-країну зі щастя,
кохання й краси.
Там, де ми слуги...
Господарі нам - почуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574105
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.04.2015
автор: Богданочка