Що змушує всіх нас себе жаліти,
Коли болить, що ледве сили є терпіти,
Або ж нарешті визнаєш, що ти самотній,
І замість лісу та озер – гниле болото?
Чи є в нас право вимагати співчуття,
Коли, на жаль, не склалося життя?
Звичайно ці питання риторичні -
Не кожен їх озвучує публічно...
Я знаю, краще бути оптимістом, в ідеалі,
Сховатись від життя в тенетах віртуалу,
Та кожен день проблем стає все більше,
Прогнози чуєш звідусіль страшніші…
Як вирватися з замкнутого кола,
В який загнали злидні і натура хвора!?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574217
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.04.2015
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО