Давно вже випите вино, та в голові ще бродить хміль,
Сердечний щем лишається й на далі,
Тверезим я не хочу стать, кохання знов турбує біль,
Його ношу немов жінки коралі.
Приспів:
О, моє випите вино, я пам’ятаю солод твій,
І іскри ті, що грають у бокалі,
Старе вино, старе вино, ти мій чаруючий напій,
Я бачу твої граючі коралі…
Хоч молоде я п’ю вино, та те старе немов кіно,
Знов постає чомусь перед очима,
Роки летять та все одно, міцнішає старе вино,
У міцності напевно вся причина.
Приспів:
О, моє випите вино, я пам’ятаю солод твій,
І іскри ті, що грають у бокалі,
Старе вино, старе вино, ти мій чаруючий напій,
Я бачу твої граючі коралі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574236
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2015
автор: Віталій Назарук