Цвітуть черешні в маминім саду,
із ірію вернулися лелеки.
Збентежена, стежиною іду,
і все таке близьке й таке далеке.
Впиваюсь ароматами бузків;
жасмин розлігся просто біля хати.
Пташок веселий чутно переспів,
й полонить серце свіжий запах м’яти.
Все, як колись.
Ось череда іде,
і соловей витьохкує ізрання…
Хтось на сопілці знову заведе
мелодію зів’ялого кохання.
Висмикую торішню дерезу,
забувши, що втомилася в дорозі,
цілую щиру мамину сльозу
і обнімаю, рідну, на порозі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574268
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2015
автор: MERIKEYU