Холод вужем заповзає в душу, морозить тіло...
Темрява чорнотою крадеться крізь вікна та двері.
Здається, світ стискається до величини софи,
що єдина ще приймає в свої затишні обійми.
Одинокість... аж зводить з розуму...
В сусідній кімнаті вже спить Він...п'яний і щасливий...
14 квітня 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2015
автор: палома