Україна – моя країна!
Незламна, красива і вільна.
Безмежні гори, полонини,
Велика сила кожної людини.
Моя нескорена країна,
Ніколи не пада на коліна!
За правду бореться, страждає,
І зрадників завжди карає!
А час іде, роки минають,
Але бої все не вщухають!
За що ж ми боремся, страждаєм?
За що ми завжди так конаєм?
Війна без смерті не минає,
І серце наше завжди крає.
Розлука, біль і самогубства,
Так буває у безумства…
Але бійців сталева сила,
Народові дає великі крила,
Щоб далі жити і боротись,
І до безумства не добутись!
В важкі часи отак буває,
Що все з стражданнями минає…
Але здаватись нам негоже!
Народна сила переможе!
І кожен скаже це собі,
Добро настане на Землі.
Й поборе ворога в війні!
Й не буде більше в нас бійні!
А буде мир і майбуття,
І завжди буде в нас життя!
Красиве, вільне і щасливе,
Багате, сильне та правдиве!
Бо Україна – це не я,
Це дружна вся наша сім’я.
Це весь народ, всі покоління,
Його жага до живоття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574337
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.04.2015
автор: *_*Malinka*_*