А я знайду себе,може,
А може і ні,
На сонці осіннім,
Згнію,як квітки.
Розплющу я очі,
Кров'ю залиті,
Побачу пророче,
І вітер заниє.
Вітер теплий,ласкавий,
Не осінній,ні-ні,
Він втішає надії,
Вбиває,диви.
І кості зламаю,
М'язи порву,
Та чорнії думи
В собі віднайду.
Я вб'ю їх,вдушу,
Полем розвію,
І більше ніколи
В себе не пущу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574389
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 14.04.2015
автор: Євген Олександрівський