Можеш ненавидіти мене,
Можеш думати усе на світі.
Тобі не стане краще.
Ми всі "народжуємось і помираєм грішні".
Зв'язуй свої руки,
Прив'яжись до стіни.
Ти все одно не всидиш,
Ти просто мусиш бігти.
Падай, ламаючи крила.
Вставай, наповнившись пітьмою.
Твого серця не запалить лава,
Тебе не відігріть гарячою водою.
І скільки б ти не говорив,
Скільки б не кричав,
Але в тобі уже померло світло,
В тобі замовкли голоси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574443
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.04.2015
автор: O.Lorelay