Моя Вкраїна, ось і все що маю,
Її лиш щастя мариться мені.
Її очима ніжно обнімаю,
Усі, мені залишені ще дні.
Вона свята, і світла і прекрасна,
Найбільше в світі нею дорожу.
І де б не був у світі, одночасно,
До неї думкою іду, лечу, біжу.
Її тепло за всякчас мене гріє,
І біль її в мені завжди болить.
І поки в тілі ще душа жевріє,
Тобі я Ненько вірний кожну мить.
Тепер лише для тебе хочу жити,
Тільки з тобою далІ хочу йти.
Кого ж мені, як не тебе любити,
Кого ж мені крім тебе берегти.
Надвірна 2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574552
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.04.2015
автор: Василь Надвірнянський