Біленькі гетри одягли дерева,
А їжачки розпушують листочки,
Повисло сонце на жердині неба,
Вмиває вітер у калюжах όчки.
Хоча це лиш побілені деревця,
Клапті трави після дощу, як голки,
Лиш слід від літака над сонцем,
Калюжа й вітер біля бровки.
А може це лиш скельця рум’яніють
У потягунцях теплої весни?
І раптом в тіні сирості темніють,
Як впізнаєш те марево душі.
16.04.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574834
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2015
автор: Долинська Людмила