Давай,
Пиши мені ві́рші!
А що толку?
Я вже інша.
І ти інший.
І наші життєві ніші
зайняті іншими.
Ми - це поняття збірне.
Ти тут не змішуй!
Бо ще щось скажеш
і стане гріше!
Мені нормально.
Не треба більше,
не треба краще.
Я й так знаю:
ти - пропащий.
Я не піду нізащо
до крайнощів у хащі.
Не переконуй. Нащо?
У пастці, на гачку, у пащі
ніхто не скиглить.
Вставай, ледащо!
Сьогодні без сніданку.
Ковтай слину наще.
Ну що, ти ще зі мною?
Далі важче.
Далі жертовніше.
Ти ж розумієш,
я проситиму іще.
А далі глибше.
В посудині бажань розбили днище.
А далі доля -
вище, вище...
Ще далі - я вогонь!
На попелищі танцюй,
цілуй все нижче, нижче...
І досить.
Йди де вітер свище!
І забери собі той щем.
А ще,
Ховай подряпини на шиї за плащем.
Терпіння чаша повна вщерть.
Ще далі крок - і смерть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574843
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.04.2015
автор: Zapadens`ka