Западенська. Дуже-дуже сумна

Рознеслася  гірським  плаєм,
Пісня  про  кохання,
То  я  Вам  її  волаю,
В  ній  мої  бажання.

Ой,  навіщо  ж,  люба  пані,
Ви  мене  цькували,
Коли  грав  я  на  баяні,
Гримав  ще  й  в  цимбали.

Мені,  пані,  гіркі  сльози,
Очі  заливають,
Я  лежу  в  кущах  мімози,
І  на  Вас  чекаю.

На  городі  по  коліна,
бур'яни  колючі,
Вся  садиба  у  руїнах,
В  кропові  пекучій.

Вже  кобила  околіла,
Свині  поздихали,
Захиріло  моє  тіло,
Місяць  вже  без  сала.

Кури  в  вирій  полетіли
З  качками  з'єднались,
Ще  й  амурів  гострі  стріли,
В  серце  повпинались.

Я  не  в  змозі  ворушитись,
На  ногах  кайдани,
Також  дзась  мені  голитись,
У  очах  –  тумани.

Я  на  Вас  чекаю,  Пані,
Наче  квітка  сохну,
То  ж  несіть  відро  тарані,
Бо  без  неї  здохну.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2015
автор: SAKHO