Розсвітання
Не втихає канонада…
Обезкрилені птахи
В світ за очі мчаться з саду,
Випромінюють жахи.
Розсуд в ярості палає,
Коливається земля,
Навіть Він, Господь, не знає,
Що чекати від Кремля.
Миро-точить Божа Мати,
Сумно в храмі, на стіні,
Та не втямить, що сказати
Кровопивцю-сатані.
Летять в небо янголами
Славні хлопці-соколи…
Мир хизується на зламі,
Тартар вариться в смолі.
Лишень мрія животіє…
Поки в жилах грає кров,
Ніч колись посоловіє,
Розсвітання явить знов.
16 квітня 2015 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574909
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.04.2015
автор: Микола Паламарчук