Рахую дні, записую світанки,
Іду вперед із поглядом назад.
Отак... Життя - всього лише обманка,
Нечесна гра зі щастям наугад...
Я йду в ніку́ди... Йду фатальним кроком,
Підхоплена вітрами сніжних днів.
І все униз, поволі, рік за роком,
Пекельний камінь - замість срібних нив.
Я йду, мов та засуджена на страту,
З шаленим блиском втомлених очей.
Це мій уді́л. Моя гірка розплата
За пло́мінь днів і зоряність ночей...
Усьо́му в ці часи сувора вартість -
Незмінна пла́та долі за життя,
Тій, що завжди́ любитиме погратись...
Вона - хижак, не вартий співчуття...
_________________________________
03.02.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575093
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.04.2015
автор: † божевілля †