[i]Моє життя – революція,
Моє життя – боротьба.
Днями пишу конституцію
Супроти долі раба. [/i]
Я життя-революцію маю,
Боротьбу я вважаю життям!
Я щодня знов і знов помираю,
А тоді йду супроти смертям.
Врожай досвіду я зніму швидко
І від нього зостанеться ніц.
Загублю рятувальну я нитку
Та поверну її силоміць.
Я змагатимусь з кожним, хто проти.
Буде треба – помру за мету!
Де зустріну я міцний супротив,
Вороги підуть та́м у пітьму.
Не боюся ні чорта, ні Бога:
Я людина, мої думи живі.
Не страшуся я зміни епохи:
Революція в мене в крові.
Я насіння родюче посію,
І хай навіть прийдуть холоди́,
Буду мати я щиру надію
На зростання моєї мети.
Революція – то моя доля!
Боротьба – то є доля моя!
За крайнебом побачу я поле:
Моє щастя зростила земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575122
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.04.2015
автор: Божена Стефанко