Ми вдвох, у ванні із весни
Змиваємо зимовий холод.
Ми вдвох куштуємо тепло
Тамуючи зимовий голод.
Ми удвох під місяцем ясним,
Що зустрічав своїм промінням.
Будує ніч нам власні почуття
Стосунками - міцним камінням.
Удвох ми в озері весни
Хрестилися коханням чистим.
Ділились один з одним тим,
Що у всіх звалось - особистим.
Були у двох... Та то лиш сон.
Який наснивсь мені весною...
Прийди, прошу тебе, ще раз,
І стань царівною нічною!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575139
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.04.2015
автор: Хворий Джентльмен