Не кохаєш мене, голубо́чку,
Ти воркуєш давно не зі мною.
Ох, піду до ріки під горою,
В ополонку стрибну́ з бережочка.
Не залишиться сліду від мене,
Я русалкою прийду весною.
Ти вестимеш коня над водою,
І коня я напо́ю зі жмені.
Заспіваю я тобі тихенько,
Як царівною живу, сумую,
Заманю тебе я, зачарую,
І зведу коня у вир хутенько.
Що за терем стоїть під водою -
Там русалоньки грають у жмурки.
Він із льоду, а вікна-конурки
В сизих рамах горять під слюдою.
Настелю на постелю траву я,
Покладу тебе поруч з собою.
Рани тво́ї я сміхом загою,
Заголублю тебе, зацілую.
[url="http://feb-web.ru/feb/esenin/texts/e74/e74-122-.htm"][b]Текст оригіналу[/b][/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575167
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 17.04.2015
автор: Роман Селіверстов