Кто-то, Алинка,
выдаёт нам жизнь, как учебник.
Нудноватый, но обязательный. Мы
листаем его быстро,
не более, чем
два-три слова пометив ногтем,
а чаще – бьём им или заслоняемся
от удара.
Бывает, что уходя,
оборачиваемся и вставляем его
в дверную щель:
эта дверь должна бы уже закрыться
за спиной: но вот –
моя жизнь, и вот – твоя жизнь,
летят, словно две стрекозы, сцепленные в полёте,
безумные, беспамятные, с одной на двоих
мёртвою головою.
(Перевёл с украинского Станислав Бельский)
---------------------------------------------------
Хтось, Алінко,
видає нам життя, як підручник.
Нуднуватий, обов’язковий. Ми
гортаємо його швидко,
не більше, ніж
два-три слова підкресливши нігтем,
а частіше – б’ємо ним чи затуляємось
від удару.
Буває, відходячи,
обертаємось і вставляємо його
у щілину дверей,
що мали б уже зачинитися
за спиною: ось
моє життя, ось – твоє життя,
летять, ніби дві бабки, зчеплені у повітрі,
безглузді, безпам’ятні, з однією на двох
мертвою головою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575231
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 18.04.2015
автор: Станислав Бельский