В волоссi вiтер.
Часом так боляче,
що не хочеться дихати,
що не хочеться далi йти.
"Вiдпусти!", - крикну.
Я ж так скоро i зовсiм зникну
з твоїх горизонтiв!
Чи не цього ти так хотiв?
Годi. Не можу плакати.
Я всерединi висохла i зiв'яла.
Мов атомнi бомби, твої слова
залишили пустку безкраю.
I я бiльше не знаю
куди податися,
за що хапатися...
Аби зараз вижити i не здатися.
Не зламатися!
А далi вже якось буде.
Переживу, чуєш, але не забуду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575247
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.04.2015
автор: Zapadens`ka