Як було солодко,коли кричали гірко
Як же гірко,коли всі думають,що солодко,
Але зайвого зясь.
-------
Чекання окрилює,ошпарює,вбиває,всім байдуже...
Воно за декілька хвилин зустрічі,прокапає слізьми
трьох крапок...
--------
Серцебиття запального кохання,
що впливає на гіркоту думок,
на якість макаронних виробів,
що звисають з вух,можна запити
чайною м"ятою спокою.
---------
Не всі,кому падають яблука на голову,
стають геніями,але всі генії гинують з
його плода,до кінця незроумівши його.
--------
Секрети бункерів життя,які були залиті
кровавою брехнею,стали черствими
хлібами пекла,що пече душі вічно.
---------
Буревії завжди нізвідки несуть в своїй пащі
сміття епох в нікуда,що проросте білими ліліями початку.
--------
Зачепившись в горах свідомістю за виток хмар,
що на сувої життя ближчі до Всесвіту,
приземлившись,ніколи сурогатні долини не
стануть рідними.
----------
Трава має душу,зім"явши її,вона знову підіймається,
незважаючи на свій вік.
Не всяка людина впавша,хоче підійматись,
зважаючи на життя.
----------
Не всі мушки подразники зарази,є такі,що
очищають її,а люди є осередком всякої зарази
для своєї душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575369
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.04.2015
автор: Плискас Нина